Якщо в двох словах - все супер. Задоволений як слон. Отримую задоволення щовечора, прогулюючись райончиком з навчання додому. Щодня, спілкуючись із людьми. І не тільки... Не дарма мене сюди тягнуло стільки часу. Але й те, досі не до кінця усвідомлення прийшло, що я так довго бажав цього і отримав. Не віриться досі, навіть після місяця тут. Мало того, для мене Канада була завжди "спроба - не тортури", не ставив це за мету. І це ще підкреслює цей шок. Коли ми обирали програму для навчання, я реально не уявляв, що я буду тут навчатися. Тому в перший день на навчанні я трохи прозрів. Повертатися до програмування і математики, коли 6 років навчався в мед. універі - це кумедно. Випробовуєш свої можливості. Ще й англійською. Поки втягуюся в навчальний процес, трудомісткий, але винагороджуваний. Звісно, я не в "рожевих окулярах" і постійно стикаюся з масою нових внутрішніх випробувань, про які я раніше не міг і думати. Але це здорово і крок до розвитку і розширення. Загалом, все супер і ми зробили правильний крок. І якби не Іванна з Алексом, то я цілком упевнений, що нічого б із цього не було, ще й у такий непростий час. Тому дякуємо, дякуємо і ще раз дякуємо. Словами не опишеш.
Андрій