Корінні народи Канади

Близько 15 000-20 000 років тому територію Канади заселили предки індіанців, які переселилися з Азії через сухопутний перешийок, що існував на місці сучасної Берингової протоки. Вперше європейці з'явилися в Канаді ще у 1000 році, коли нормани заснували поселення на острові Ньюфаундленд. Це поселення проіснувало трохи більше року. У першому тисячолітті нашої ери до берегів Канади періодично добиралися рибальські судна з європейського континенту, але повномасштабне освоєння території європейцями почалося лише у XVII столітті.

Корінні народи, такі як індіанці та інуїти (ескімоси), були витіснені у північні, малонаселені райони Канади. Малі народності стикалися зі спробами асиміляції: їм забороняли відзначати традиційні свята, носити традиційний одяг, і позбавляли громадянських прав тих, хто відмовлявся приймати християнство. Деякі індіанці потрапляли в рабство, їх продавали європейцям представники інших індіанських племен, що перебували у стані війни один з одним. У XIX-XX століттях дітей корінних народів насильно забирали до шкіл-інтернатів, де їх намагалися привчити до європейської культури та мов, відриваючи від рідних традицій та середовища.

Сучасність

Зараз корінні народи Канади розселені по всій країні. Вони домоглися права на самоврядування на своїх громадських територіях і отримують певні права та підтримку від держави. Наприклад, деякі громади корінних народів звільнені від сплати податків і отримують безкоштовні медичні послуги та освіту. Важливо зазначити, що корінні народи в Канаді поділяються на статусних і нестатусних: статусні індіанці зареєстровані в державному реєстрі, що дає їм доступ до певних прав і програм.

У 1999 році була створена федеральна територія Нунавут, що мовою інуїтів означає "Наша земля". Ця територія займає близько чверті площі Канади і була створена для інуїтів. Також існують регіони проживання інуїтів під назвою Нунангат, розташовані в Північно-Західних територіях, Юконі, Квебеку та на півострові Лабрадор.

За даними перепису 2021 року, понад 1,8 мільйона людей в Канаді ідентифікують себе як корінні жителі, що становить близько 5% населення країни. З них трохи більше 1 млн людей назвали себе індіанцями, 624 220 — метисами, і 70 540 — інуїтами.

На території Канади розташовано понад 600 громад корінних народів, і понад 60 мов продовжують використовуватися. Інуїти поділяються на вісім етнічних груп і розмовляють п'ятьма діалектами. Решта мов належать індіанським народам.

Найбільша група індіанців, споріднена за мовою, — це алгонкіни. Серед них найбільш відомі такі народності:

• крі;
• оджибве;
• оттава;
• дене;
• потаватомі;
• мікмак.

Друга за чисельністю група індіанців — ірокези. В Канаді з їхніх діалектів фактично зберігся лише могаукський, яким розмовляють близько 3 000 осіб.

Культура

Культура корінних народів Канади надзвичайно різноманітна. Інуїти з давніх часів займаються різьбленням по кістці та каменю, і це мистецтво зберігається досі. Регулярно проводяться фестивалі горлового співу та традиційні вокальні змагання, де співачки змагаються в майстерності виконання специфічних горлових звуків або спільно розповідають історії через співи.

З 1970 року раз на два роки в Канаді проходять Арктичні зимові ігри, а з 1990-х років до них приєдналися спортсмени з Аляски, Гренландії, а також північних регіонів Скандинавії та Росії. До програми ігор входять:

• перегони на собачих упряжках;
• перегони на сноубордах;
• стрибки з санями та традиційні стрибки інуїтів;
• традиційні ігри дене, такі як метання списа, що ковзає по снігу, перетягування палиці та інші;
• ходьба на снігоступах;
• різноманітні лижні змагання;
• хокей та фігурне катання.

Команда переможців отримує перехідну статуетку: ведмідь, що тягнеться до вершини бивня нарвала, символізує дух суперництва, а морж обвиває основу бивня.

Індіанські народи, що проживають у резерваціях, продовжують підтримувати традиції полювання, рибальства та ремесел, таких як:

• плетіння кошиків;
• виготовлення виробів зі шкіри;
• вишивання бісером;
• створення амулетів — ловців снів;
• різьблення по дереву.

Традиційні вірування корінних народів також збереглися, хоча вони часто змішуються з християнством. Існують землеробські свята, церемоніальні танці, давні легенди та міфи, які передаються з покоління в покоління.

Слова "вігвам" і "тотем" запозичені з оджибвейської мови. Тотем — основа релігійного культу деяких індіанських племен; назва тварини, якій поклоняється клан, і назва самого клану.

Зараз у Канаді є індіанські резервації, де зберігають автентичні поселення спеціально для туристів. Там проводять фестивалі, екскурсії, пропонують туристам покататися на каное або на снігоходах, сфотографуватися з місцевою фауною.

Як поводитися з представниками корінних народів

Протягом багатьох років корінним народам, особливо індіанцям, забороняли розмовляти своїми мовами та сповідувати традиційні релігії. У другій половині ХХ століття їхні права почали поступово відновлюватися, однак люди, які пережили систему шкіл-інтернатів, досі відчувають її наслідки, а дискримінація продовжує існувати.

Наприклад, у Північно-Західних територіях корінні діти становлять близько 90% дітей під опікою, незважаючи на те, що їхня частка серед усіх дітей регіону становить близько 57%. Коли жінки корінних народів їдуть народжувати до великих міст через відсутність медичних закладів у їхніх регіонах, вони часто стикаються з підвищеною увагою з боку органів опіки, що сприймається як прояв системної упередженості. Рівень злочинності та самогубств серед представників корінних народів також вищий за середній по країні.

Ці проблеми призвели до того, що в XXI столітті людей, які використовують елементи традиційної культури корінних народів у комерційних чи інших цілях, часто засуджують за "культурне привласнення". Наприклад, відомий письменник Арчибальд Белані, який пр у лісах Онтаріо і популяризував індіанські легенди та культуру, піддавався звинуваченням у привласненні індіанської культури. Звинувачення стосуються також режисерів, які знімають фільми про корінні народи, навіть якщо в головних ролях беруть участь представники цих народів.

Щоб уникнути непорозумінь, при спілкуванні з представниками корінних народів варто враховувати такі моменти:

• уникайте обговорень їхньої історії та культури з позиції всезнання;
• не захоплюйтеся їхньою "екзотичною" зовнішністю чи культурою (якщо це не туристична резервація);
• не просіть навчити вас їхньої мови чи традицій без попередньої домовленості;
• не підкреслюйте їхню належність до корінних народів у спілкуванні, якщо це недоречно.