Канада у світовій історії та міжнародних справах

Канада — одна з процвітаючих країн Західної цивілізації. Після відкриття Америки європейцями, які нічого не підозрювали, до Нового Світу попрямували ті, хто був незадоволений станом справ у себе на батьківщині, чи то в Німеччині, Ірландії, Португалії, чи то у Франції. Так тривало кілька століть, і цей процес триває досі. Тоді, кілька століть тому, колишні європейці прагнули створити новий світ, стати новою нацією, і так і хочеться сказати, що вони в цьому досягли успіху. Докази? Розвиток права, переміщення канадських громадян по всьому світу без обмежень, розвиток демократії та рівень свобод.

Усе це, безумовно, ставить Канаду до низки інших, близько десятка, країн, які так само досягли успіху. Найчастіше Канада опиняється в численних рейтингах в одному ряду зі скандинавськими країнами (Данією, Норвегією та Швецією), країнами Північної Європи (Нідерланди, Німеччина) і такими країнами Співдружності, як Австралія та Нова Зеландія. Відкрийте навмання будь-який рейтинг — від свободи ЗМІ до індексу людського розвитку — і ви побачите, що майже завжди справи йдуть саме так.

Крім того, Канада, друга за площею країна у світі, ніколи не володіла колоніями, але з таким великим і галасливим сусідом як США на горіхи дістається саме Америці, а не тихій сусідній Канаді. Усе це дає змогу формувати миролюбний образ країни кленового листа, та й репутаційних втрат у Канади по суті ніколи не було.

Міждержавні зв'язки та погляд на світ

Проте Канада, хоча і є незалежною і суверенною країною, входить до Співдружності націй. Можна сказати, що вона член сім'ї, причому, сім'ї, великої, де глава сімейства вже в літах, але не нав'язує своїм рідним своєї волі. Усі виросли, і всі вже задоволені. Належність до британської Корони становить фундаментальну основу канадської ідентичності та світобачення канадців.

Загалом, погляди Канади на світ збігаються з поглядами її головного партнера, сусіда і сестри Сполучених Штатів Америки, з країнами об'єднаної Європи і великими країнами Співдружності. Разом із цими державами Канада стояла біля витоків багатьох організацій, без яких сьогодні неможливо уявити світ: ООН, НАТО, МВФ. А також безліч інших, серед яких Всесвітня організація охорони здоров'я, Організація Американських держав, Організація з безпеки і співробітництва в Європі.

Ще Канада входить до великих престижних неформальних клубів, таких як Велика сімка і Велика двадцятка. У Великої сімки немає статуту або секретаріату, але регулярні зустрічі країн-членів дають змогу координувати спільні загальнодержавні дії задля досягнення стабільного миру та процвітання громадян усіх країн.

Найміцнішими міжнародними зв'язками Канади, як і раніше, є відносини зі США та Сполученим Королівством. США — найбільший торговельний партнер, Канада постачає туди понад 50% виробленої в країні продукції, разом з Мексикою вони на початку 1990-х років утворили НАФТА для тіснішого економічного обміну, де обмеження для країн-учасниць зводяться до мінімуму. Сьогодні НАФТА перетворилася на ПАСМКА.

Щодо Великої Британії, то відносини з колишньою метрополією не викликають проблем у нинішньої Канади, але викликають невдоволення багатьох канадців. Згідно з опитуваннями громадської думки, близько половини жителів Канади суворо переконані, що залежати, навіть мінімально, від країни на іншому континенті у ХХ столітті — просто немислимо. Для інших Велика Британія і Співдружність — найважливіша частина самовідчуття і погляду на світ. Політично ж у Канади з Великою Британією проблем немає.

Цими вихідними Канада переходить на зимовий ч...

Нова ера для спортсменів Канади

Канада святкує День країни і розмірковує про ...

Канадська розвідка б'є на сполох: вплив Китаю...

Канада продовжує залучати кваліфікованих фахі...

Як влаштована мережа поставок продуктів харчу...

Таємниче зникнення опудала гігантського ведме...

На південному заході Ньюфаундленда знайдено о...

Саскачеван підвищує вікову планку для купівлі...

Напад із вогнепальною зброєю на мерію Едмонто...

Аварія вертольота в Британській Колумбії забр...

Оновлено правила отримання ПМП для іммігранті...

Канада поводиться на світовій арені обачно і недвозначно. Вона не приховує своїх пристрастей і неприязні, не відрікається від союзників і підтримує всіх, хто бореться проти гнобителів.

Канада у світовій політиці

Канада вступила в Першу світову війну на боці країн Антанти, до якої входила і Велика Британія, 1914 року. Брала участь і у Другій світовій на боці союзницьких військ, оголосивши війну Німеччині 10 вересня 1939 року. З початком Холодної війни Канада не мала вагань, до якого світу вона належить: у "боротьбі за уми і серця", як влучно охрестив її президент Трумен, Канада була вірною цінностям капіталістичного світу в протистоянні з соціалізмом.

Сьогодні, як і завжди, Канада захищає демократичні цінності та капіталістичні інтереси, а також бере на себе фінансові зобов'язання зі сприяння глобальній стабільності та підтримці миру в епоху "повзучої третьої світової", як сказав Папа Франциск, країн-ізгоїв, загрози ядерної зброї та поширення міжнародного тероризму.

Голосом і обличчям Канади на міжнародній арені є прем'єр-міністр. Нині (травня 2023 року) це Джастін Трюдо. Генерал-губернатор країни, або заступник короля Карла III, — Мері Саймон. Майже завжди вони виступають за те, щоб Канада завжди поводилася обережно й прагматично на світовій арені та утримувалася від надмірно розкольницьких чи войовничих дій, що могли б підірвати репутацію країни та зашкодити її жителям. Вони намагаються підтримувати імідж спокійної, миролюбної, доброзичливої нації. Але якщо коли йдеться про очевидні злочини та порушення міжнародного права, Канада не буде мовчки дивитися на злочини проти людства.

Фактичну можливість проведення зовнішньої політики Канада отримала 1931 року, що було пов'язано з формуванням Співдружності націй.

Як ми писали раніше, Канада брала участь у Першій і Другій світових війнах, і протягом Холодної війни була союзницею Сполучених Штатів. Однак поступово Канада стала відходити від відкритої конфронтації, залишаючись на периферії для СРСР і Америки. Внутрішня політика займала її значно більше і за десятиліття ХХ століття, сконцентрувавшись на внутрішніх питаннях, Канада зуміла подолати безліч труднощів, з якими багато держав стикаються сьогодні, і стала однією з найбільш процвітаючих країн у світі.

Після Кубинської революції 1959 року підтримувала торговельно-економічні зв'язки з урядом Фіделя Кастро (1926-2016), ставши однією з перших країн, що встановили з Островом свободи дипломатичні відносини. Після Карибської кризи США оголосили Кубі блокаду, що занурило країну у важку продовольчу і фінансову кризи, але Канада продовжувала бути партнером Куби.

Холодна війна тривала, і подекуди, Карибська криза була однією з її "гарячих" стадій. Наступним великим викликом стала Війна у В'єтнамі (1965-1973), яка на багато років затягнула головного сусіда Канади в конфлікт, у якому так і не змогла здобути перемогу. Як і у випадку з Корейською війною (1950-1953), Канада опиралася закликам Америки втрутитися в конфлікт військовим шляхом, щоб допомогти "бити комуністів".

XXI століття і миротворчі місії

Канада не брала участі в Іракській війні (2003-2011), розпочатій союзниками Великою Британією, Францією і США для повалення диктаторського режиму Саддама Хусейна. У ті дні понад 200 000 людей протестували в Монреалі проти вступу у війну.

У 2013 році в результаті переговорів Канадою та Європейським Союзом було підписано Всеосяжну торговельну та економічну угоду про вільну торгівлю. За оцінками експертів, вона давала змогу усунути до 98% тарифів і обмежень між ЄС і Канадою. Канада ще сильніше виявляється залученою в Західно-Атлантичну цивілізацію.

Тривалий час ідея про те, що Канада насамперед є миротворчою країною, була одним із найшанованіших у країні ідеалів, який відзначався в усьому, починаючи від національних свят і пам'ятників і закінчуючи рекламою пива і десятидоларовою банкнотою.

Під час Суецької кризи 1956 року, коли Велика Британія, Франція та Ізраїль вторглися до Єгипту через націоналізацію цією країною Суецького каналу, саме канадський представник в ООН Лестер Пірсон переклав створити спеціальні миротворчі сили для вирішення конфлікту.

У наступні десятиліття канадські солдати під керівництвом ООН служили в кількох інших миротворчих місіях, натхненних "суецьким досвідом", зокрема, в Конго (1960-1964 рр.), Сирії (1974-2014 рр.) і на Кіпрі (1964 р.). Віддаючи данину поваги первісному баченню Пірсона, ці канадці служать посередниками, а не бійцями зі зброєю напереваги. Вони допомагають, не стають відкрито на чийсь бік.

Миротворча місія якнайкраще позначається на іміджі Канади в сучасній політиці. Канаді практично неможливо дорікнути в політичній неохайності. Залишаючись членом міжнародних організацій та альянсів, Канада зберігає незалежність як країна і життя своїх військовослужбовців.

Однак починаючи з 1990-х років Канада стала погоджуватися на дедалі меншу кількість миротворчих акцій, почасти тому, що репутація Організації Об'єднаних Націй почала падати через низку невдалих місій у Сомалі (1992-1995 рр.), Руанді (1993-1994 рр.) та Іраку (1991-2003 рр.), а також тому, що міністерство оборони Канади втрачало інтерес до невеликих, безстрокових зобов'язань із надання військових контингентів.

Після війни в Косово під керівництвом НАТО (1999 р.), і особливо після війни в Афганістані (2001-2011 рр.), Канаді стало комфортніше ставати на чийсь бік і воювати у відверто бойовій ролі. Дехто розцінює це як втрату ідентичності, а інші стверджують, що це всього лише відновлення старих зовнішньополітичних традицій Канади.

Що стосується нападу Російської Федерації на Україну в лютому 2022 року, то Канада одразу висловлювалася недвозначно і надає всіляку підтримку українцям, які рятуються, для чого було створено спеціальну програму CUAET. Крім того, на боці України воюють, зокрема, канадські солдати.

Канада у світовій економіці

Вище ми згадували, що Канада — друга за територією країна у світі. Укупі з її географічним положенням це дає їй колосальний економічний потенціал. Нафта, деревина і дорогоцінні метали довгий час були головним "паливом" канадської економіки. Але поступовий перехід до постіндустріальної епохи зробив Канаду набагато більш процвітаючою країною, якій не потрібно чіплятися тільки за корисні копалини, Як і всі постіндустріальні країни, Канада пропонує світові товари і послуги, що і становить основу її економічної діяльності.

Канада є багатою країною, і частина цього багатства надходить з величезної кількості вигідних канадських економічних зв'язків по всій планеті. Будучи країною з неймовірно глобалізованою економікою, канадці підписують торговельні угоди, роблять корпоративні інвестиції і ведуть ділове партнерство з десятками країн по всьому світу. Це означає, що значна частина зовнішньої політики Канади спрямована на збереження глобальних економічних умов, які створюють багатство для канадців.

Щодо величезної залежності Канади від американської торгівлі споживчими товарами, то це багато в чому пояснюється загалом схожою позицією країн щодо більшості основних зовнішньополітичних питань упродовж багатьох років і географічним сусідством.

Висновок

Канада — тихе процвітаюче місце. Вона схожа на США, але вона зовсім не Америка. У неї колосальні історичні зв'язки з Великою Британією, але канадці — вже нова, а значить, інша нація. Канада володіє величезним економічним та ідейним потенціалом, а рівень людського розвитку дає змогу країні бути серед найбільш процвітаючих на нашій планеті.

В інших статтях ми поговоримо про людей і канадське мистецтво та його вплив на світ.