Як іммігранти обирали авто у Канаді у 2014 році

Це розшифрування відео 2014 року. Якщо вам потрібна свіжіша інформація про купівлю автомобіля в Канаді, рекомендуємо:

• топ-10 позашляховиків та кросоверів у першому кварталі 2022 року.

Сімейна пара. Діалог у машині під час подорожі. Чоловік починає:

— Чому тут такий дешевий бензин? Треба на зворотному шляху бак заповнити.

— Навіть якщо ми матимемо бензин.

— Реально, ми маємо $1,32 CAD, а тут $1,29 CAD.

— Отже, Володимире, пункт другий — машина.

— Тут, мабуть, я говоритиму. Але можете самі розповісти, ви все знаєте (посміхаючись, поглядає на співрозмовницю, – прим. автора).

— А що я весь час розповідаю?

— Загалом був у нас Chrysler Sebring 2002-го року, хороша машина, якби стільки бензину не витрачала, особливо взимку. Бака ємністю десь літрів 55 вистачало на 300-350 км. І іржавіти почала, притому так, що вже з'являлася дірка, і це означало, що мені потрібно було пройти safety (перевірку безпеки) з уже замурованою діркою, тобто витратити зайві гроші. Тож було вирішено машину продавати. Оскільки в цей час у нас тривали перипетії з будинком, ми вирішили порадувати себе чимось…

Цими вихідними Канада переходить на зимовий ч...

Нова ера для спортсменів Канади

Канада святкує День країни і розмірковує про ...

Канадська розвідка б'є на сполох: вплив Китаю...

Канада продовжує залучати кваліфікованих фахі...

Як влаштована мережа поставок продуктів харчу...

Таємниче зникнення опудала гігантського ведме...

На південному заході Ньюфаундленда знайдено о...

Саскачеван підвищує вікову планку для купівлі...

Напад із вогнепальною зброєю на мерію Едмонто...

Аварія вертольота в Британській Колумбії забр...

Оновлено правила отримання ПМП для іммігранті...

— Як помітив мій начальник, — вибачте, що перебиваю, — коли я йому сказала: "Ми купуємо будинок" — "Круто, молодці!" — "Ми не купуємо будинок" — "Співчуваю" — "Ми продали машину" — «Круто!» — «Ми купуємо нову!» — "Хм ... напевно, ви просто грошей витратити хочете".

— Так, приблизно так, але ми це собі пояснили тим, що треба позбутися старої машини, бо найближчими півроком у неї треба було мінімум ще тисячу вкладати. Навіщо нам цей розлад? Сподіваюся, в цю не доведеться (в якій вони їдуть, — прим. автора), принаймні вона новіша. Так ось, зробив я оголошення…

— Перше не склалося.

— Так, тому що в той самий момент, коли я хотів поставити на продаж свою машину, якийсь розумник виставив авто такого ж року, трохи іншого кольору і ніби навіть без іржі. Але ніхто під низ не заглядав, і що там усередині теж незрозуміло, тому що в моїй машині всередині все було красиво. І той власник за свою машину захотів $2800 CAD, що було значно дешевше, ніж продавав я.

— Ми продавали за $3 800-4 000 CAD.

— Мені довелося почекати тиждень, поки його оголошення піде кудись подалі. Потім я виставив своє авто, і несподівано наступного дня мені передзвонили з Вінклера (Winkler) і сказали, що зацікавлені в машині, і хочуть, щоб ми під'їхали та показали її.

— Канадці.

— Так, канадці. Наступного дня я поїхав — там була сім'я, мабуть, уже з п'ятьма машинами та підростаючою донькою зростом під 190 см.

— Така американсько-канадська школярка.

— Вона, як я розумію, досягла повноліття і захотіла машину, але купувати довелося за свої гроші, тому дуже дорогий варіант їй не пасував. Загалом, покаталася дівчина моєю машиною, її все влаштувало. Іржа побачили, я пояснив, скільки буде коштувати приблизно її позбутися, — сім'я погодилася купити авто.

Таким чином ми цю машину продали. Як тут укладається договір купівлі-продажу: просто береться два екземпляри цього документа, сторони їх підписують — і на цьому все. Ця проста процедура є необхідною для реєстрації страховки в NPI (National Provider Identifier). І ще є офіційний документ, в якому ти пишеш марку і пробіг авто, а також особа, що продає і купує машину. З цими двома документами ти йдеш у NPI та робиш страховку.

Але вийшов один казус, коли ми наступного дня заповнювали документи, я показав старий заповнений зразок — і дівчина побачила, хто був власником машини до мене, а вона цю людину знає. Це була несподіванка, раптом би старий власник щось сказав дівчині, і тоді ми авто не продали б. Але ця дівчина передзвонила господареві, і він сказав, що авто в порядку, проблем із ним ніяких не було.

— Збрехав.

— Мабуть, збрехав.

— Зважаючи на те, скільки ми на неї витратили.

— Так, ми самі на неї витратили плюс ще й недотратили — у підвісці треба було ще один важіль міняти, але не одразу, а за півроку, допустимо. Він почав добре зношуватися.

Загалом ми продали машину і почали шукати нову. Авто я вже давно доглядав, хотілося щось таке саме за обсягом, як Sebring, щоб вміщувалися всі наші речі. Покажи камерою заднє сидіння (звертаючись до дружини — прим. автора).

— Багажник у нас повний абсолютно, а тут ще холодильник, взуття та інші речі.

— У меншу машину ми б усе не вмістили.

— Це ми їдемо на camp (стоянка, табір, – прим. автора), знаєте?

— Ми, як циганський табір, жах. Отже, почав я дивитися машини і відразу вирішив брати у дилера, тому що не хотів сильно морочитися із кредитом та банком; і все-таки дилер має свою warranty (гарантію), яка на цю машину поширюється. Я не знаю, як вона працюватиме. Принаймні на папері є, кажуть, що працює.

Вибирав я між Mazda 6, Honda Accord, Nissan Altima, Toyota Camry. А Honda Civic та Mazda 3 ми залишили насамкінець, якщо не знайдемо за ті гроші, за які хотіли, щось велике. Honda найдорожчі тут, за ціну Nissan Altima 2011-го року, як у нас, можна було купити Honda 2008-го року з вдвічі більшим пробігом та V6 двигуном — така опція приємніша, напевно. Хоча я зараз радію після мого Sebring, ми їдемо трасою — витрата 7,2 л на 100 км, це в півтора рази менше, ніж було на Sebring, а то й у два!

Подивився я одну гарну Mazda 6 з люксовим салоном із кремової шкіри, 2009-го року, оновлене покоління, 50-60 тис. на одометрі, $13 000 CAD — у принципі наші гроші. Ми вже за неї дали завдаток, але того дня не було механіка, тому машину не могли підняти на підйомник, щоб я полазив під нею, а це була моя умова (якщо мені все подобається, то я беру авто, а якщо ні, то завдаток повертають). Через кілька днів я заліз під цю машину і дуже засмутився, бо вона була вся іржава: підвіска, важелі, амортизатори.

— Машину з Квебеку пригнали.

— До того ж не просто була іржа, а вже метал почав розсипатися. Ще найпримітніше було – дірка діаметром кілька сантиметрів на днище. Я покликав продавця і спитав, що це таке, а він відповів, що не знає.

— Він так впевнено нам її «впарював», бо, мабуть, не бачив, що в машини внизу.

— Так, а внизу щось страшне. Через кілька десятків тисяч підвіску треба було б міняти, бо там просто розсипалося. Гроші нам повернули, попрощалися ми з цією Mazda, та наступного тижня я поїхав подивився Camry та теж дав задаток…

— Того ж дня, у понеділок, я вам точно говорю.

— Camry я сам дивився, вас не було.

— Camry ми дивилися.

— А Mazda 6 ми з вами дивилися?

— Так, у суботу, а в понеділок їздили заглядати під Camry.

— А, так! Я подивився Camry — зовні машина симпатична, непогано їде, хороший двигун, але дуже змащений салон, начебто для стареньких: все сіре, ніякого затишку — на мій смак. Напевно, комусь подобається, адже вона дуже популярна. Але я про всяк випадок віддав завдаток, потім ми приїхали додому, подумали і вирішили не купувати. Передзвонив дилеру, сказав, що машина не подобається. І я бачив Mazda CX-7 — а у нас друзі на ній їздять. Наче гарна така машина, досить живенька; але потім я почав читати форум — у неї витрата трасою 12 л на 100 км, містом — близько 20 л, ще турбодвижок, тому відразу потрапляєш на преміум-бензин. Я подумав і вирішив, що це дуже дорого, ми ще стільки не заробляємо.

— І плюс у неї пластиковий салон.

— Так, пластик скрізь, але хочеться, щоб цей пластик м'який. Машина хороша, але вона в основному своїм екстер'єром приваблює та прискорюється добре, як спорткар, тільки велика. У результаті також ми вирішили не брати це авто. І за тиждень ще раз поїхали до Вінніпега.

— Це щоб ви не думали, що ми покаталися лише на трьох машинах.

— На Hyundai Elantra ще каталися, але вона тоді одразу не сподобалася, або в неї вбили мотор, або він такий і є — давить педаль, а машина не їде. Потім поїздили на Nissan Altima 2006 року, я її навіть на підйомник возив, мені про неї все розповідали. Після цього покаталися на Nissan Altima 2007-го року, V6 об'ємом 3,5 л — двигун, звичайно, материй; машина класна! Далі Nissan Altima 2012 року, але там була модель люкс, коштувала $21 000 CAD. Дуже нашу нагадує, тільки салон зі шкірою, і той варіант був дорожчим.

— Два тижні ця справа зайняла.

— Так, я здійснив три поїздки до Вінніпега. Потім я знайшов цю машину (в якій вони їдуть, – прим. автора) вночі інтернетом, і наступного дня ми поїхали до Вінніпега. Ось 7 літрів (із задоволенням поглядає на одометр — прим. автора) — приємно, їдемо з кондиціонером, машина повністю забита.

— Ви навіть не уявляєте, наскільки.

— Я зверху сідав на багажник, щоб зачинити його. Загалом, у салоні я знайшов два автомобілі Nissan та один Honda Accord. Один Nissan 2011-го року наш, другий 2012-го — дорожчий. Той коштував $15 000 CAD, а наш — $12 600 CAD.

В принципі, я не сподівався знайти машину дешевше за $15 000 CAD. Ми почали з $10 000 CAD, але потім зрозуміли, що нічого не знайдемо, і підняли планку до $12 000 CAD — теж зрозуміли, що нічого не знайдемо. Підняли до $15 000 CAD — і тут вже якраз сегмент, який дозволяє купити або старий Accord, або новіший Nissan, або 2009-2010 років Mazda 6.

Коли ми купували нашу машину, я навіть не зрозумів, що має варіатор, не знаю, як це вийшло. Це одна велика передача — і ти їдеш від нуля до максимальної швидкості однієї передачі.

— Зараз я покажу, що в нас усередині (наводить камеру на панель приладів, — прим. автора). Тут ще в ногах каністра з водою, що ззаду не вмостилася. З якою ми швидкістю зараз їдемо?

— Тут дорожні роботи відбуваються, тому ми їдемо 90 км/год. Загальні показники: 7 л витрата на 100 км і середня швидкість 95 км/год.

— Чудово їдемо. Тут замість ключа запалення кнопка. Немає USB, але є AUX IN (вхід для джерела аудіосигналу — прим. автора) — щось уже можна слухати. І в підсклянник влізла наша велика банка, яка ніколи нікуди не влазила, але тут можливі варіанти. І є ще штука для ручного перемикання передач.

— Це варіатор, який робить фіксовані передачі, тобто він дозволяє тобі насолодитися передачами, якщо ти хочеш.

— Якщо в тебе раптом виникло таке дивне бажання.

— Але я поки що не бачу, навіщо воно треба.

— Смішна історія: у осередку під дахом авто лежали окуляри Володимира, і вони деренчали. І, мабуть, два дні Володимир напружений їздив...

— І шукав — що ж у машині так деренчить.

— Але згодом ми знайшли причину і заспокоїлися. Під центральною консоллю є ще одне містке відділення для дрібниці.

— Автомобіль великий, я вважаю, що для таких машин варіатори добре підходять. Але тут є і позитивні, і негативні сторони, про які я вже прочитав після того, як машину купив — це теж ганьба.

Найпозитивніша сторона — це витрата палива, велика машина їсть як малолітражка. Негативна — коли низька швидкість, авто їде на підвищених оборотах, тому що коробка не перемикається, і виникає таке відчуття, що ти їдеш на дизелі. Тобто, коли педаль газу натискаєш і швидкість 40-50 км/год, а при цьому двигун крутиться на 4-5 тис. об/хв — досить шумно виходить. Але до цього можна звикнути без проблем.

Розповім про фінансову сторону: через те, що ми новакомери (новоприбулі) і у нас немає нормальної кредитної історії, машину нам дали під 7,15%, що досить дорого.

— Чи не найвищий відсоток. При цьому коли ми купували авто та оформляли документи з фінансистом, вона намагалася продати нову машину, говорячи: «На нову машину вам дадуть кредит краще, ніж на вживану. Беріть новий Volkswagen».

Ще зіграла роль різниця менталітетів: ми з Володимиром дивимося на фінальну суму, тобто скільки нам обійдеться ця машина в результаті. Ціна у неї $12 600 CAD, після всіх страховок, відсоткових ставок, податків на авто виходить сума більша за $17 000 CAD — це на 4 роки кредит. А дилер дивиться з боку і запитує: «Скільки вам комфортно виплачувати за місяць або biweekly (раз на два тижні)? Тому що ви неправильно наближаєтеся до питання». Ми пояснили, що наступного року на нас ще й будинок повисне. А фінансист нам: «У Канаді чим більше у вас кредитів, тим більшу суму і з меншим відсотком вам їх дають».

— Ми якось не зрозуміли цієї системи.

— Так, тому не взяли новий Volkswagen (душевно разом сміються, — прим. автора).

— Хоча нам його дуже «впарювали».

— Але ми могли б його взяти і платили б $200-250 CAD biweekly, але протягом семи років!

— А так ми платимо $128 CAD biweekly, тобто це $256 CAD на місяць, і відкритий кредит на чотири роки, тобто три місяці ти маєш виплачувати такими частинами, а потім можна одразу всю суму виплатити і ніякого penalty (штрафу).

Загалом, ми вже катаємось на машині тиждень або більше, а заплатили лише $1 000 CAD за неї. Це Канада.

— Дилер каже, що нам вірить.

— І каже, щоби ми привезли грошей, коли будемо у Вінніпезі.

— Так, через те, що ми купували авто в суботу, а живемо в Мордені, нас не мають права примушувати приїжджати ще раз, якщо вони чогось недописали. І тому нам кур'єром надіслали нашу safety на цю машину. Обіцяли у понеділок, а доставили у середу. І ми не заплатили за тимчасове страхування.

— Вона потрібна, щоби можна було без номерів кататися.

— Чи можна її віддерти? (з лобового скла — прим. автора)

— Так.

— Ми тільки вчора прикрутили номери. І страховка коштує…

— $35-40 CAD на один тиждень — це як звичайна страховка.

— І вони сказали: «Оскільки ви не винні, що у нас немає ваших safety і, отже, ви не можете сходити одразу зареєструвати машину, то це буде безкоштовно». Ми не стали відмовлятися.

Що я ще хотіла сказати? Вартість страховки за старими номерами.

— Так, можна ставити старі номери. Ми платимо раз на три місяці, і нам це зараз коштує десь на $100 CAD більше, ніж за Sebring. Виходить, ця машина дорожча за $30 CAD на місяць, ніж Sebring. І загальна виплата три місяці становить $400-450 CAD.

— Але це при тому, що ми не маємо довідок про безаварійне водіння.

— Так, у цьому сенсі все взагалі голе, у мене нічого немає.

— Тож катаємось. Як машина виглядає зовні, я покажу, коли ми кудись доїдемо. Наступне включення буде із озера метеоритного походження.

— Я сподіваюся, що там буде купа риби.

— Ага, і комарів їх дуже багато обіцяють. Тому ми взяли з собою дві банки репеленту та спіральки, щоби попалити їх у наметі. До речі, ми вам ще нового намету не показували — неоране поле.

Ладоньки, до швидкого!