Як учителі у Квебеку протистоять екстремізму
Чому школярі стають носіями жахливих поглядів і що з цим робити.
Шкільних вчителів важко здивувати "перловкою" — так освітяни називають смішні та дурні фрази з творів учнів. Однак іноді діти пишуть таке, від чого в дорослих волосся стає дибки. Ноемі Верхуф, вчителька в коледжі міста Вікторіавілл, була неприємно здивована роботою, яку здав її учень. В есе з філософії він написав, що народи, які зазнали геноциду з боку нацистів, самі спровокували їх і винні у своєму переслідуванні. Свою позицію дитина аргументувала дуже радикальними тезами. Такі ситуації, що лякають педагогів, на жаль, не рідкісні.
На порозі дорослішання підлітки можуть цікавитися радикальними ідеологіями, в основі яких лежить ненависть до людей, які відрізняються від них. Вчителі пояснюють це по-різному. По-перше, тінейджерам хочеться належати до якоїсь групи і перебувати в компанії "своїх", чітко відокремивши себе від решти суспільства. Радикальні течії намагаються привабити молодь, показавши їм, що тут їм раді і готові підтримати будь-яку, навіть найабсурднішу їхню думку. По-друге, колишні діти схильні до максималізму і спрощення дійсності. Для них часто існують тільки чорне і біле. Наприклад, вони можуть вважати, що в усіх проблемах канадського суспільства винні мігранти. По-третє, підліткам подобається володіти якимось "таємним" знанням про устрій соціуму, тому їх легко зацікавити конспірологічними теоріями. А ще вони часто зляться і шукають, на кого спрямувати свій гнів.
Вчителі попереджають, щоб батьки цікавилися, який контент споживає їхня доросла дитина, з ким вона спілкується і яких поглядів дотримується. Ютуб і Тік-ток інколи стають не способом вбити час, а платформою для екстремістів.
Верхуф та інші вчителі звернулися по допомогу до фахівців у дослідницькому центрі CEFIR, який займається вивченням радикальних ідеологій і способів протистояння їм. Ті склали для педагогів посібник, що складається з навчальних відео. Наразі з ним ознайомилася більшість вчителів у Квебеку. У ньому обговорюються різні стратегії реагування на екстремістські погляди учнів.
Фахівці закликають вчителів уважно спостерігати за атмосферою в класі, щоб вчасно виявити, чи не захопилися школярі радикальною ідеологією. Якщо все зайде занадто далеко, клас перетворюється на місце постійних конфліктів і навіть бійок. Вчитися в ньому рішуче неможливо: частина учнів бачать в інших ворогів, а решта чують від них образи та звинувачення.
Вчителям радять формувати в класі атмосферу взаємоповаги, розвивати в учнях критичне мислення та якомога частіше проводити обговорення соціальних проблем. Дискусії мають давати змогу дітям спокійно висловити свою думку в межах пристойності та моралі. Забороняється висміювати чи демонізувати дітей за радикальні погляди: так вони лише ще більше замкнуться в собі та своїх екстремістських поглядах. Іноді вчителю потрібно поговорити з дитиною віч-на-віч, а іноді — звернутися по допомогу до батьків і шкільного психолога. Важливо не втрачати авторитет серед учнів, інакше вони не дослухатимуться до порад учителя.
Однак не все залежить від педагогів. Вчителі Квебека просять батьків активно цікавитися позицією своїх дітей, вчити їх мислити критично і поважати інших людей. Основне виховання дитині, як і раніше, дає сім'я, і саме від батьків залежить, як діти ставитимуться до інших людей — бачитимуть у них ворогів або ж друзів.
