Що змінилося за 20 років у Канаді?
З'ясовуємо, чи була раніше трава зеленішою.
Щоразу, коли людина, яка бажає іммігрувати до Канади, звертається по пораду до спільноти іммігрантів-співвітчизників, під дописом розгоряються неабиякі пристрасті й починаються словесні баталії. Частина старожилів вважає, що Канада вже не та і там уже нічого ловити. Ті, хто нещодавно переїхав, відповідають їм, що життя в країні чудове, а опоненти просто бісяться з жиру.
Чому так?
Так працює психологія і людська природа. У перші роки після переїзду людина постійно порівнює свою батьківщину з Канадою на користь останньої. Вона перебуває в стані імміграційної ейфорії — все навколо здається кращим, зручнішим і цікавішим. Здається, що в Канаді "все для людей" і всюди багато можливостей.
Потім захоплення минає, а через десяток років життя в країні людина починає критично ставитися до Канади і частіше помічати недоліки. Вона вже давно не була на батьківщині й погано уявляє, як вона живе, тому порівнює нинішню країну проживання не з попередньою, а з деякою ідеальною державою.
До того ж, раніше було краще, бо ми були молодші, енергійніші та щасливіші. Це науково доведений факт: людина найщасливіша в молодості, потім рівень щастя поступово падає до 50 років, а далі знову зростає. Тож у 80 років ви будете так само щасливі, як у 12. І саме тому канадські пенсіонери дуже задоволені своєю країною.
Але не будемо захоплюватися ліричними відступами. Ми проаналізували думки іммігрантів у Канаді, які живуть у ній давно, і постаралися скласти для вас об'єктивну аналітику.
Іммігрантів стало набагато більше
З кожним роком у країну прибуває дедалі більше іммігрантів, а Міністерство імміграції та різні локальні програми поступово підвищують до них вимоги. Тепер мало бути молодим, знати англійську та мати затребувану професію — конкуренти можуть обійти вас за балами. На щастя, імміграційних програм зараз теж набагато більше, і не проходячи за однією, ви можете з легкістю переїхати за іншою.
Велика кількість іммігрантів привносить свої зміни в життя канадців — країна і суспільний клімат у ній змінюються, з'являються нові етнічні спільноти і цілі квартали. Комусь подобалася більш однорідна Канада 20 років тому, а хтось радіє, що вона стає новими США.
Ціни на все зросли
На жаль, Канаду не обійшла стороною загальносвітова інфляція. Вартість життя в країні поступово стає вищою. Раніше канадські ціни менше кусалися, житло й освіта були доступнішими, а послуги стоматологів не так били по кишені.
Цими вихідними Канада переходить на зимовий ч...
Нова ера для спортсменів Канади
Канада святкує День країни і розмірковує про ...
Канадська розвідка б'є на сполох: вплив Китаю...
Канада продовжує залучати кваліфікованих фахі...
Як влаштована мережа поставок продуктів харчу...
Таємниче зникнення опудала гігантського ведме...
На південному заході Ньюфаундленда знайдено о...
Саскачеван підвищує вікову планку для купівлі...
Напад із вогнепальною зброєю на мерію Едмонто...
Аварія вертольота в Британській Колумбії забр...
Оновлено правила отримання ПМП для іммігранті...
Але є і позитивні моменти: економіка Канади теж зростає, профспілки домагаються підвищення оплати праці, а якість товарів і послуг підвищується. Тому Канаду не так сильно зачепила інфляція, як інші країни, особливо СНД. Рівень життя тут, як і раніше, високий, є можливості для заробітку і розвитку.
Права людей на першому місці
Тепер Канада значно більше стурбована захистом різних груп населення, будь то жінки, інваліди, ЛГБТ, етнічні та релігійні меншини або корінні народи. Деяким не до душі така толерантність: їм набридли заходи, присвячені правам ЛГБТ, фемінізму або святкуванню расового розмаїття. А ще вони сумують за свободою слова. Проте інші люди радіють: тепер за жорсткі та їдкі коментарі на адресу інших людей, особливо меншин, можна понести відповідальність. Люди більше не можуть сказати вам, щоб ви проваливали назад у свою країну, або ж висміяти вашу зовнішність, культуру чи мову. Толерантність працює в обидва боки: ви не можете зачіпати інших людей, але й вони не повинні чіпати вас. У Канаді загалом добродушніше ставляться до приїжджих, а расизм і націоналізм вважаються поганим тоном і ознакою малоосвіченості.
Захист навколишнього середовища
Канада активно переходить до низьковуглецевої економіки, скорочує викиди і підвищує податки на екологічно шкідливі викиди. У 2016 році Канада приєдналася до Паризької угоди щодо клімату, зобов'язавшись зменшити свої викиди на 30% до 2030 року порівняно з рівнем 2005 року. Крім цього, провінції і території Канади також вживають своїх заходів для боротьби зі зміною клімату, включно з переходом на поновлювану енергію, підвищенням ефективності використання енергії, податками на викиди вуглецю та іншими заходами. А ще Канада захищає тварин і запроваджує закони, які забороняють катувати, вбивати або тримати диких звірів удома.
Деякі канадці обурюються: бензин і машина тепер обходяться дорожче, багаття не можна розпалювати, бити злобливих єнотів — теж. Інші жителі країни радіють і потирають руки: ось Європу через глобальне потепління затопить, Мексика стане розпеченою сковорідкою, а Нунавут перетвориться на теплий Рай, де будуть рости плодові дерева. Вони вірять у серйозність загрози, що нависла над природою і людиною, а тому вважають, що заходи з охорони природи — це чудово, а онуки і правнуки ще подякують за них.
Економіка стала інноваційною
Канада встигла стати найкращою країною для стартапів. Тепер Торонто і Монреаль обганяють Лондон, Сеул і Нью-Йорк, місцеві проєкти працюють з гігантами на кшталт Amazon або Meta, а в країні заробляються мільярди CAD на передових розробках. У країні, як і раніше, можна працювати фермером або рибалкою, але якщо вас цікавлять штучний інтелект, кібернетика в медицині або підкорення космосу — вам варто жити в Канаді, ця країна рухається в майбутнє семимильними кроками.
Політичні лідери зовсім не такі, як раніше
Трюдо найневдачливіший канадський політик за останні кілька десятків років: у нього все не слава Богу. Він то потрапляє в корупційний скандал, то виявляється викритим у зв'язках із Китаєм, то просто говорить якусь дурницю на камеру в розпал пандемії коронавірусу. Деякі канадці просто ненавидять невдалого прем'єр-міністра за некомпетентність і дурні кроки. Інші віддають йому належне: він не найкращий політик, але й не найгірший із можливих.
Королю Карлу теж пощастило менше, ніж його матері Єлизаветі: канадцям він не подобається навіть як символ. Але його заступниця, яку в країні люблять набагато більше, просить дати йому шанс — він може виявитися хорошим лідером.
Якщо ви давно живете в Канаді, поділіться в коментарях своїми спостереженнями про зміни в цій країні. Яка з них для вас найважливіша?
