125 років легендарній Території Юкон

Оспівана Джеком Лондоном земля святкує річницю єднання з Канадою.

У дитинстві нам, напевно, батьки читали оповідання прославленого письменника Джека Лондона, гаряче улюбленого в Радянському Союзі. "Червоне божество", "Біла безмовність", "Оповідання Південних морів" — чого варті одні тільки назви!

Кінець XIX і початок XX століття ознаменував небувалу популярність далеких поселень північноамериканського континенту. 16 серпня 1896 року троє друзів Джордж, Джим і Чарлі виявили перший золотий самородок. Після цього Юкон став найпривабливішим місцем для авантюристів різного віку, а Клондайк перетворився на ім'я загальне.

Серед шукачів багатства був і американець Джек Лондон, який у багатьох своїх оповіданнях і романах описує життя золотошукачів, виклики та небезпеки, з якими стикаються новоявлені авантюристи.

Територія Юкон стала частиною Канадської Конфедерації 1898 року. Тоді в регіоні вже щосили вівся видобуток золота. Саме іскри, що висікаються кирками, привернули увагу всього світу до не до кінця освоєних земель, і 13 червня 1898 року, напередодні нового століття, Юкон через 28 років після Північно-Західних територій стає частиною Канади.

Однак Юкон подарував Канаді не тільки родовища золота, а й багатство культур корінного населення Канади. На сьогодні на території Юкону налічується 14 корінних народів і 8 різних мовних груп, а згідно з переписом населення 2021 року корінні жителі становлять 22,2% населення території.

Юкон, що межує з Аляскою, омивається Північним Льодовитим океаном, зими там довгі й суворі, перевіряють на міцність усіх, хто наважиться ступити на території крайньої Півночі. У регіоні розвинена гірничодобувна промисловість, а окрім золота з надр витягують цинк, срібло, мідь і свинець.

І все ж права корінних народів не одразу були важливими для Конфедерації. Тоді, наприкінці XIX століття, канадську державу, що швидко зростала, цікавило те, що може принести грошей і допомагати розвитку. Золотий та інші цінні метали чудово слугували цій меті.

Лише з 1993 по 2005 рік 11 з 14 корінних народів підписали документи, в яких висловлювалися земельні претензії, що дають народам контроль над землекористуванням. Документи також визнавали унікальність корінних канадців і дарували їм державну автономію і право самим ухвалювати рішення в питаннях мови, охорони здоров'я, соціальних послуг, освіти.

Мекка золотошукачів і найпривабливіший регіон

Цими вихідними Канада переходить на зимовий ч...

Нова ера для спортсменів Канади

Канада святкує День країни і розмірковує про ...

Канадська розвідка б'є на сполох: вплив Китаю...

Канада продовжує залучати кваліфікованих фахі...

Як влаштована мережа поставок продуктів харчу...

Таємниче зникнення опудала гігантського ведме...

На південному заході Ньюфаундленда знайдено о...

Саскачеван підвищує вікову планку для купівлі...

Напад із вогнепальною зброєю на мерію Едмонто...

Аварія вертольота в Британській Колумбії забр...

Оновлено правила отримання ПМП для іммігранті...

Чи не головне, чим відомий канадський Юкон, — це Золота лихоманка. З 1896 до 1899 року понад 100 000 старателів, саме так їх називають, прибули в регіон у спробі нажити статки. Розбагатіли лише деякі, багато хто розлучався з життям у важких природних умовах або в результаті змов більш безкомпромісних шукачів.

Мисливців за золотом, а до того торговець хутром, головна валюта Юкону до відкриття золотих копалень, увічнили письменники й кінорежисери. Подібно до ковбоїв на Дикому заході, коли колишні європейці тільки освоювали північноамериканський континент, золотошукачі теж набули образу романтичних і відважних авантюристів, які за будь-яку ціну домагаються успіхів.

Від тих, хто перебував на розкопки, канадська влада зажадала привезти річний запас продовольства, щоб запобігти голоду. Багато в чому завдяки їм далекі землі обростали містами, салонами, готелями, промисловці потягнулися в регіон так само відчайдушно, як і шукачі золота.

У місці злиття річок Клондайк і Юкон, було засновано місто Доусон. З 500 осіб у 1896 році населення міста зросло приблизно до 30 000 осіб до літа 1898 року. Побудований з дерева, ізольований і антисанітарний, Доусон страждав від пожеж, високих цін та епідемій. Незважаючи на це, найбагатші старателі витрачали марнотратно, граючи в азартні ігри і випиваючи в салунах. Корінний народ Хен, з іншого боку, постраждав від напливу; їх насильно переселили в заповідник, щоб звільнити місце для клондайкерів, і багато хто загинув.

Лише через десятиліття ставлення до корінних народів почало змінюватися від використання їх як робочої сили до повного визнання їхніх прав і унікальної культури.

Уже 1899 року, коли на носі було ХХ століття, золото виявили на сусідній з Юконом Алясці, і більшість невдачливих старателів, залишивши канадські землі, вирушили саме туди. Клондайкська лихоманка почала остигати.

Міста втрачали жителів, населення Доусона скоротилося. Видобуток золота на Клондайку сягнув свого піку 1903 року, після того, як було завезено важче обладнання. Відтоді на Клондайку постійно вівся видобуток корисних копалин, і сьогодні ця спадщина приваблює туристів у регіон і сприяє його процвітанню.

Сучасність

Сьогодні столицею території є місто Вайтхорс, у перекладі з англійської "білий кінь". Площа — 483 000 км². Це більше ніж Великої Британії, Німеччини чи Швеції.

Напередодні святкування річниці уряд Юкону у співпраці з Асоціацією історії та музеїв Юкону заснував фонд "Юкон 125" вартістю $400 000 CAD.

У планах: фінансування громадських проєктів, що популяризують спадщину, культуру та історію Юкону. Кошти виділятимуться кожній корінній нації та муніципальним органам влади, частина відійде некомерційним організаціям.

Що почитати

"Спочатку він був Крістофер Беллью. У коледжі він перетворився на Кріса Беллью. Пізніше, у колах сан-франциської богеми, його прозвали Кіт Беллью. А врешті-решт він став Смок Беллью, і інакше його вже не називали. Історія перетворень його імені була історією його власних перетворень. Якби в нього не було люблячої матері й залізного дядька і якби він не отримав листа від Джіллета Белламі, — нічого б не вийшло", — так Джек Лондон розпочинає свій роман "Смок Беллью", після чого випускає продовження "Скок і малюк".

А ще "Час-не-чекає", "Біле ікло" і "Поклик предків" та оповідання.

Що подивитися про Юкон, Аляску та корінні народи Півночі

"У диких умовах", Шон Пенн (2007)
Історія про реального хлопця, який відмовився від звичних людям благ заради життя вдалині від цивілізації та поза умовами і межами суспільства. Феноменально надихаючий фільм.
"Безсоння", Крістофер Нолан (2002)
Одна з ранніх картин автора фільмів "Інтерстеллар" і "Престиж" з титанами світового кіно Аль Пачіно і Робіном Вільямсом.
"Поклик предків" із Гаррісоном Фордом (2020)
Романтизована екранізація Джека Лондона з найулюбленішим актором Голлівуду в головній ролі.
"Біле ікло" з Іваном Гоуком (1991)
Теж екранізація Джека Лондона, вдала і ненав'язлива.
"На межі" з Ентоні Гопкінсом (1997)
Трилер з Ентоні Гопкінсом на просторах Аляски.
"Вітряна річка", Тейлор Шерідан (2017)
Історія про злочин в індіанській резервації. Дуже потужна драма.
"Китобій", Філіп Юр'єв (2020)
Історія про хлопця з Якутії, який закохався в дівчину онлайн і вирішує заради неї переплисти Берингову протоку на Аляску.
"Поїзд-утікач", Андрій Кончаловський (1985)
Фільм Американського періоду Андрія Кончаловського в головній ролі з братом Джулії Робертс і батьком Анджеліни Джолі.
"Балто", Саймон Веллс (1997)
Історія про хороброго собаку на ім'я Балто, спродюсована Стівеном Спілбергом.
"Нанук з півночі", Роберт Флаерті (1922)
Великий німий чорно-білий фільм про ескімосів на березі Гудзонової затоки в Канаді та главу сімейства на ім'я Нанук. Не Аляска, зате Канада!