Чи довіряють канадці своєї поліції?

У світлі останніх подій, коли в перестрілках у центрі міста гинуть люди, а банки грабують із застосуванням зброї, канадці запитують, чи виконує поліція свої функції на належному рівні?

Канада – спокійна та безпечна країна, де високо цінується праця кожного. Офіцерів поліції тут поважають та прислухаються до них.

Однак 16 лютого 2022 року Статистичною службою Канади було опубліковано шокуючий звіт, згідно з яким кожен п'ятий чорношкірий мешканець Канади не довіряє поліції.

І хоча загалом поліції довіряють більше половини населення, пропорції значно різняться між етнокультурними групами. Згідно з дослідженням 2020 року про соціальну ідентичність, сім із десяти (70%) некорінних, невидимих меншин у віці 15 років і старші були впевнені в поліції порівняно з приблизно половиною чорношкірих (54%). А на початок 2022 року показники значно знизилися.

Давайте розберемося, що відбувається в поліцейській системі Канади, звернемося до статистики і з'ясуємо, чи такі дивні ці низькі показники.

1. Робота

Діяльність працівників поліції Канади спрямована на підтримання порядку та дотримання законів, забезпечення громадської безпеки та усунення надзвичайних ситуацій. Вони захищають мешканців, проводять розслідування злочинів та проводять превентивну роботу щодо їх попередження. Вступити на службу не так просто, відбори дуже серйозні, а вимоги суворі.

Для того, щоб працювати в поліції Канади, необхідно виконати безліч умов:

• бути громадянином чи резидентом Канади;
• мати середню освіту, але для того, щоб претендувати на високі посади, потрібний ступінь у кримінології;
• бути старше 19 (у деяких провінціях 18) років;
• володіти англійською або французькою мовою;
• не мати судимості;
• відповідати стандартам щодо зору та слуху;
• відповідати стандартам фізичної форми;
• мати міцне здоров'я та психіку.

Цими вихідними Канада переходить на зимовий ч...

Нова ера для спортсменів Канади

Канада святкує День країни і розмірковує про ...

Канадська розвідка б'є на сполох: вплив Китаю...

Канада продовжує залучати кваліфікованих фахі...

Як влаштована мережа поставок продуктів харчу...

Таємниче зникнення опудала гігантського ведме...

На південному заході Ньюфаундленда знайдено о...

Саскачеван підвищує вікову планку для купівлі...

Напад із вогнепальною зброєю на мерію Едмонто...

Аварія вертольота в Британській Колумбії забр...

Оновлено правила отримання ПМП для іммігранті...

Перед прийомом на службу кандидат має пройти низку перевірок та тестів:

• письмовий іспит;
• іспит з фізичної підготовки;
• психологічний тест;
• медичні огляди;
• перевірка на поліграфі;
• біографічне розслідування.

Навіть якщо кандидат проходить усі тести, пропозиція про роботу не гарантується, багато залежатиме від проходження навчання в поліцейській академії. Термін навчання залежить від майбутнього місця роботи: наприклад, Королівська кінна поліція проводить навчання протягом 26 тижнів, а Ванкуверська – 44 тижні.

Кожна провінція додає до загального списку вимог низку своїх. Наприклад:

• поліцейське управління Ванкувера вимагає від кандидатів сертифікацію з надання першої допомоги, певне посвідчення водія та хороший стаж, навчання 30 додатковим дисциплінам плюсом до базової освіти; також поліція Ванкувера ставить у пріоритет кандидатів зі ступенем, двома мовами та досвідом волонтерської роботи;
• поліцейська служба Калгарі вимагає від резидентів проживання протягом 3 років на території Канади, посвідчення водія 5 класу з мінімальною кількістю штрафних балів, чинну сертифікацію з надання першої допомоги та серцево-легеневої реанімації.

Найсерйозніші вимоги висуваються для Королівської канадської кінної поліції (RCMP):

• резиденти повинні проживати у Канаді не менше 10 років;
• мати необмежену посвідчення водія;
• можливість провести 26 тижнів в академії RCMP у Саскачевані;
• бути готовим переїхати до будь-якої точки Канади;
• не мати татуювань, які зображують чи розпалюють ненависть, домагання чи дискримінацію.

Зарплати так само різняться: у Калгарі початкова річна плата становить близько $66 000 CAD, Торонто – близько $63 500 CAD, федерали – RCMP – пропонують $53 000 CAD. Це значно вище за середню зарплату по Канаді, і варто враховувати, що протягом перших трьох років оклад постійно зростає, досягаючи $80-90 000 CAD.

Але серйозна підготовка, незліченні нормативи та статути не мають жодного значення, якщо населення ставиться з недовірою до співробітників, покликаних його захищати. Думка громадян про поліцію є важливим показником того, наскільки добре система справляється зі своїми обов'язками, та може допомогти у формуванні поліцейської практики, а також державної політики.

2. Довіра

Довіра до поліції оцінюється в основному з трьох показників: надійність, легітимність та готовність співпрацювати. У 2019 році Канадський центр статистики проводив дослідження громадського сприйняття поліції у провінціях. Окрім іншого, були виявлені цікаві тенденції:

• 41% респондентів заявили, що дуже довіряють поліції;
• у мегаполісах мешканці довіряють поліції менше, ніж у сільській місцевості;
• лише 30% корінного населення заявили про довіру;
• люди похилого віку частіше повідомляли про велику довіру до поліції в порівнянні з молоддю віком від 15 до 24 років;
• канадці з інвалідністю рідше повідомляють про велику довіру до поліції.

У 2019 році 9 з 10 канадців, які проживають у провінціях, заявили, що вони дуже або певною мірою довіряють поліції (90%). Більше чотирьох із десяти (41%) повідомили, що дуже довіряють поліції, а майже половина (49%) заявили, що довіряють поліції певною мірою. Менш одного з десяти осіб (7%) заявили, що не дуже довіряють поліції. Невелика меншість (2%) канадців заявила, що взагалі не довіряють поліції.

Ступінь довіри канадців, однак, різниться за провінціями: У Ньюфаундленді та Лабрадорі (49%), на острові Принца Едуарда (59%), у Нью-Брансуїку (45%) та Саскачевані (46%) частка жителів, які повідомили про велику довіру до поліція була вищою в порівнянні з рівнем в цілому по Канаді; у Манітобі навпаки – показник нижчий, ніж середній у країні.

Виявлено, що довіра поліції у великих містах знаходиться на високому рівні, але якщо говорити про такий показник як «дуже довіряю», то різниця значна: Труа-Рів'єр (56%), Монктон (53%), Реджайна (50%) проти Вінніпега (31%) та Торонто (37%).

Відмінності щодо Статистична служба Канади пояснює частково демографічним складом районів: наприклад, на Острові Принца Едуарда проживає більше людей похилого віку, ніж у середньому по Канаді, у Вінніпезі – величезна агломерація корінних народів, тоді як у Торонто майже половина населення є різними національними меншинами .

3. Чорношкірі та корінні народи

Згідно з Загальним соціальним дослідженням (GSS) 2020 року про соціальну ідентичність, кожен п'ятий чорношкірий (21%) та представник корінних народів (22%) мало чи зовсім не довіряє поліції.

За даними GSS 2019 року про безпеку канадців, чорношкірі та корінні мешканці з більшою ймовірністю погано оцінюють роботу поліції. Приблизно кожен третій чорношкірий (30%) та представник корінного народу (32%) заявив, що поліція погано справляється принаймні з одним показником своєї роботи.

Порівняно з населенням загалом, чорношкірі та корінні жителі особливо негативно ставилися до здатності поліції ставитися до людей справедливо, бути доступними до діалогу та легкими у спілкуванні.

Канадська хартія прав і свобод свідчить, що всі люди в Канаді рівні перед законом і відповідно до нього всім має бути наданий рівний захист та переваги закону без дискримінації. Однак представники національних меншин продовжують повідомляти про порушення своїх прав та негативний досвід спілкування з поліцією. Дискримінація в рамках системи кримінального правосуддя є предметом обговорення на національному та міжнародному рівнях упродовж багатьох десятиліть.

Віру у правосуддя у представників Перших націй підривають злочини на ґрунті ненависті, незаконні арешти і навіть вбивства поліцейськими.

Майже 8 років тому корінного жителя Реджайни так заарештували, застосувавши силу. Потерпілий Саймон Еш-Мокасін розповів, що офіцери шукали підозрюваного в пограбуванні і, хоча він не підходив під опис, все одно взяли під варту. Він дуже злякався:

«Мене зупинили під хибним приводом. Моє серце сильно билося, я не розумів, що відбувається, бо зі мною такого раніше не траплялося».

Поліцейська служба Реджайни вибачилася перед ним лише через 4 роки після подання скарги про порушення прав людини. Все це сталося у 2014 році, але й досі він каже, що не відчуває довіри до поліцейських.

Представник організації «Помічники спадщини» Тіро Мтембу каже, що коріння такого ставлення до поліції сягає вглиб історії:

«Першими службами поліції були облави на рабів-утікачів. Корінні громади знають, що першими, хто пограбував та забрав наших дітей до школи-інтернату, були поліцейські. Це частина нашої колоніальної історії».

Він наголошує, що проблема криється в системі і корінним співтовариствам потрібен час для зцілення, а не жорстокість.

Щодо чорношкірих канадців було проведено окремі опитування. Канадська фірма зі зв'язків із громадськістю Proof Strategies вперше створила конкретну вибірку чорношкірих канадців у рамках свого щорічного індексу CanTrust , що вимірює не лише віру спільноти у політичні та правоохоронні інститути, а й у комерційні бренди. Також було опитано понад 1000 інших канадців, які не були чорношкірими.

З'ясувалося, що довіра до поліції серед опитаних чорношкірих впала нижче за середній показник по країні. Близько чотирьох із десяти чорношкірих канадців заявили, що довіряють правоохоронним органам порівняно з приблизно п'ятьма з десяти канадців загалом.

В іншому розділі звіту йдеться, що опитані чорношкірі канадці заявили, що зазнали расизму на собі або були його свідками. Це число було набагато вищим серед тих, хто народився в Канаді. Крім того, понад 85% заявили, що корпорації та уряди несуть відповідальність за боротьбу з расизмом у суспільстві, але лише 41% заявили, що бачать якісь позитивні зміни.

Величезний вплив на показники довіри справив нещасний випадок 25 травня 2020 року в Міннеаполісі, США, коли чорношкірий підозрюваний Джордж Флойд загинув під час арешту. Після цього у Канаді пройшла хвиля протестів проти расизму, а індекс довіри поліції впав на 11 пунктів.

У червні 2022 року були опубліковані дані, що свідчать про те, що представники расових меншин у 1,2-1,6 рази частіше стикалися з насильством при взаємодії з поліцією Торонто у 2020 році, а на беззбройних чорношкірих мешканців офіцери спрямовували зброю частіше, ніж на білий.

Після публікації огляду з більш ніж 900 інцидентами із застосуванням сили за участю поліції Торонто начальник поліції міста Джеймс Рамер попросив публічних вибачень і постарався запевнити представників расових та національних меншин, що підтримує їх:

«Я хочу, щоб наші спільноти знали, що слухаю».

Поліція Канади має величезну роботу: системний расизм все ще існує, тому розробляються різні заходи, перш за все, для того, щоб вирішити питання з невідповідним застосуванням сили. Одним із компонентів довіри до поліції є обмеження повноважень, тому планується розробка нового навчання з питань справедливості та інклюзивності для новобранців, перевірка вже існуючої навчальної програми та актуальної процедури застосування сили.

Повідомляється, що навчання з питань расової упередженості та дискримінації, а також оприлюднення даних щодо застосування сили здійснюватимуться на постійній основі.

Незважаючи на масштаб планів та заходів, які має намір зробити поліція для збільшення градуса довіри до своєї роботи, представники чорношкірої спільноти Канади, як і раніше, реагують негативно. Сем Текл, доцент соціології в Університеті Торонто Метрополітен та член групи «Дії проти бідності» каже, що сумнівається у цінності вибачень з боку поліції та називає це політичним піаром.

Він вважає, що уряд має вимагати набагато більшого, коли йдеться про відповідальність, бо насамперед страждають жителі:

«Ми справді запитуємо себе: «Чи виживу я при цій взаємодії?»

Расова дискримінація — явище, яке супроводжує людство не перше століття, проникнувши і в державні служби. І тільки при грамотній і постійній взаємодії уряду, службовців та мешканців можна досягти рівності, необхідної для громадянського суспільства.