Легендарний канадський музикант пішов із життя

Цією статтею ми починаємо серію матеріалів про канадську культуру.

У середині 1950-х, а пізніше в 1960-х і 1970-х фолк-музика заволоділа умами борців за громадянські права, домогосподарок і підлітків, а хіти Боба Ділана і Джоан Баєз звучали з кожної праски. Серед лідерів фолк-руху, зокрема, був Гордон Лайтфут, ймовірно, найвитонченіший поет ХХ століття в канадській пісенній традиції. Він пішов із життя в понеділок увечері 1-го травня, йому було 84 роки.

Народжений у невеликому містечку Оріллія, що в Онтаріо, Гордон Лайфут зробив для канадської музики чи не найбільше за будь-якого іншого музиканта минулого століття. Рівновеликий йому Леонард Коен покинув цей світ у 2016. Тепер канадська пісенна спадщина спочиває у віках і на вінілових платівках, проникаючи на екрани смартфонів і звучачи з домашніх колонок.

Не знаючи, можливо, його імені, ми проте знайомі з його творчістю і, головне, його голос легко впізнаваний. Аристократичний баритон, він міг би бути успішним артистом у будь-якому іншому жанрі, але обрав гітару супутницею своїх музичних пристрастей.

Лайтфут починав у 1960-х. Тоді на фолк-сцені вже панували Боб Ділан, Джоан Баез, Кейт Вулф і Дейв Ван Ронк. Голос Лайтфута найменше нагадував рок— чи фолк-співака, і цим одразу прикував до себе серця мільйонів.

Набираючи музичні оберти на початку в один час з іншими популярними фолк-виконавцями, Лайтфут домігся міжнародного успіху, коли його друзі та співвітчизники-канадці Ієн і Сільвія Тайсон записали дві його пісні "Early Morning Rain" і "For Lovin' Me".

Пізніше легендарне тріо Пітер, Пол і Мері випустили свої власні версії цих пісень. Їхня "For Lovin' Me" стала проривом, а американський співак Марті Роббінс досяг вершини кантрі-чартів з піснею "Ribbon of Darkness", після чого репутація Лайтфута в музичному світі піднялася на нові висоти. Відразу він поповнив ряди таких героїв сцени, як Ділан і Джонні Кеш.

Цими вихідними Канада переходить на зимовий ч...

Нова ера для спортсменів Канади

Канада святкує День країни і розмірковує про ...

Канадська розвідка б'є на сполох: вплив Китаю...

Канада продовжує залучати кваліфікованих фахі...

Як влаштована мережа поставок продуктів харчу...

Таємниче зникнення опудала гігантського ведме...

На південному заході Ньюфаундленда знайдено о...

Саскачеван підвищує вікову планку для купівлі...

Напад із вогнепальною зброєю на мерію Едмонто...

Аварія вертольота в Британській Колумбії забр...

Оновлено правила отримання ПМП для іммігранті...

Боб Ділан, справедливо визнаний усіма музичними журналами та організаціями найкращим музикантом ХХ століття, зізнається, що його друг Гордон Лайтфут пішов із життя "так і не написавши жодної поганої пісні".

"Щоразу, коли я чую його пісні, я хочу, щоб це тривало вічно", — сказав про містера Лайтфута Боб Ділан.

За роки своєї кар'єри музику Лайтфута переспівували найвидатніші з голосів, що ХХ століття піднесло на музичний Олімп: Ніл Янг, Елвіс Преслі, Джонні Кеш, а ще Барбра Стрейзанд та Ерік Клептон. Його намагалися наслідувати, той же Ділан, але безуспішно.

"Культурний скарб канадської нації", як його охрестив засновник канадського гурту "The Band" Роббі Робертсон, залишався неприступним перед будь-якими спробами імітувати його стиль. Він був і залишається занадто індивідуальним. А найособистіше — завжди найнеповторніше.

Для канадців містер Лайтфут став національним героєм, зіркою, що залишився вдома навіть після досягнення вражаючого успіху в Сполучених Штатах і що тішив своїх канадських прихильників турами, перетинаючи країну вздовж і впоперек знову і знову. Такі його балади, як "Canadian Railroad Trilogy", пройняті любов'ю до національних річок і лісів, які він колись досліджував під час амбітних поїздок на каное далеко в глиб країни.

"Іноді я дивуюся, чому мене називають іконою, тому що насправді я так про себе не думаю, — сказав містер Лайтфут канадській The Globe and Mail 2008 року. — Я професійний музикант, і я працюю з дуже професійними людьми. Ось так ми і живемо".

У 1965 році він виступив на легендарному Фолк-фестивалі в Ньюпорті, де починали свій шлях дуже багато виконавців фолку і кантрі, а також на фестивалі в Род-Айленді та в ратуші Нью-Йорка, що послужило стрибком у музичну індустрію.

"У Лайтфута багатий, теплий голос і майстерна техніка гри на гітарі, — писав Роберт Шелтон, великий журналіст газети "The New York Times". — Приділивши трохи більше уваги сценічній індивідуальності, він має стати доволі популярним". Це і сталося, і це було неминуче.

Увімкніть "If You Could Read My Mind" (1970), яку він написав, розмірковуючи над розлученням, і ви здивуєтеся, що його музика завжди була з вами. Інші його пісні, навіяні думками про власне життя і такі, що стали перлинами року та фолку, трималися на перших місцях канадських та американських чартів.

Деякі з найвідоміших і визнаних найкращими композицій Гордона Лайтфута включають такі:

1. "Ранній ранковий дощ" (1966),
2. "Steel Rail Blues" (1974),
3. "Стрічка темряви" (1965),
4. "Sundown" (1974),
5. "Carefree Highway" (1974),
6. "Rainy Day People" (1975) і
7. "Аварія корабля "Едмунд Фіцджеральд" (1976).

Коли Канада святкувала сторіччя, 1967 року, Корпорація теле— і радіомовлення звернулася до містера Лайтфута, щоб той написав пісню про Канадську Тихоокеанську залізницю, яка пронизує всю країну. Протягом трьох днів робота була завершена. Ідея трансконтинентальної залізниці дозволяє Лайтфуту намалювати яскравий портрет Канади, закарбувати природну красу, а також розповісти історію країни. Він імітує клацання залізничного полотна, залучаючи струнні та губну гармоніку.

У 2006 році Лайтфут переніс невеликий інсульт, але продовжив гастролювати. Через 10 років дав 80 концертів, а потім заявив канадській пресі: "У цьому віці моє завдання — показати найкраще шоу, на яке я здатний". Минулого місяця містер Лайтфут оголосив, що скасовує всі свої заплановані концерти, причина — невтішне здоров'я.

І все-таки ніде Лайтфута не любили так сильно, як у його рідній Канаді, де він зміг перетворити музичну індустрію на силу світового масштабу. А перерахувати кількість нагород і премій, які за свою довгу кар'єру він здобув, просто не представляється можливим.

"Він зробив послання всьому світу, що ми тут не просто купка лісорубів і хокеїстів. Ми здатні на почуття і поезію", — йдеться в документальному фільмі "If You Could Read My Mind/ Якби ти міг читати мої думки", який вийшов 2019 року.

Гордон Лайтфут запам'ятається як автор витончених балад, який завжди елегантно з'являвся перед публікою. Визнання професіоналів цеху, що стало помітним ще в 1960-х після його перших музичних успіхів, не слабшало всі останні півстоліття. Гордон Лайтфут і є канадська музична сцена — гітара і хвилюючий голос. Нічого зайвого.