У Торонто відкривається новий музей

Не так давно ми писали про те, що травень був Місяцем єврейської спадщини, #JewishHeritageMonth. Згадували багатьох канадських діячів, від політиків до медіних зірок, які належать до єврейської культури. На честь цього ми опублікували текст про Говарда Шора, легендарного канадського композитора з єврейським корінням, який писав музику до "Мовчання ягнят" і "Володаря перснів".

І вже на самому початку червня Уряд Канади відкрив Музей Голокосту в Торонто. Як сказано на офіційному сайті, "Музей — це місце для діалогу". Саме цього сьогодні потребують найрізноманітніші верстви канадського суспільства, яке стикається з викликами та труднощами.

На відміну від багатьох інших тем, які вирують у канадському парламенті, ця не викликає жодних розбіжностей: і Ліберальна, і опозиційна до неї Консервативна партії одностайні навіть в ухваленні закону, про заборону заперечення Голокосту.

Звісно, у Канаді чимало музеїв, куди можна завітати з сім'єю на вихідні, або галерей, куди можна вирушити на вечірню виставку. Це і Картинна галерея Онтаріо, і Королівський музей Британської Колумбії, а ще Зала слави хокею, Музей образотворчих мистецтв у Монреалі та Національна галерея в Оттаві.

Тепер до числа перлин додасться нова. У Музеї буде не тільки постійна експозиція, що демонструє артефакт епохи. Крокуючи в ногу з часом, Музей Голокосту стає не нудним простором, а сучасним і технологічним центром. Серед іншого там буде кінотеатр, для показу як художніх фільмів, так і документальних свідчень. А ще навчальні приміщення, тематичні галереї та додаткові аудиторії для обговорень.

"Щоб історія не повторилася і майбутні покоління продовжували отримувати уроки зі своєї спадщини, важливо зберегти ці історії живими", — сказала Дара Соломон, виконавчий директор Музею.

Як і будь-який музей, Новий Музей Голокосту в Торонто — це завжди розмова про сучасність через події минулого. Так, у шкільній програмі різних країн приділено місце цій темній сторінці історії: десь цьому відведено глави і великі розділи, в якихось підручниках згадують лише кілька рядків.

Нинішній музей служить не тільки меті популяризувати знання про катастрофу європейських євреїв, а й підвищити обізнаність тих, хто сьогодні вороже налаштований до будь-якої нації або народу.

Під час місяця спадщини єврейської культури, #JewishHeritageMonth, поліцейська служба Торонто опублікувала звіт про злочини, як вона регулярно це робить. 26% жертв злочинів на ґрунті ненависті (у криміналістиці та поліції є саме таке визначення) було європейського походження, але ж єврейська громада Торонто становить лише 3,4% населення міста.

"Антисемітизм і ненависть усіх видів являють собою зростаючу загрозу в Канаді і, конкретніше, в Торонто. Вкрай важливо, щоб ми зустріли цю загрозу віч-на-віч, підвищивши рівень освіти та обізнаності", — сказала Соломон.

Цими вихідними Канада переходить на зимовий ч...

Нова ера для спортсменів Канади

Канада святкує День країни і розмірковує про ...

Канадська розвідка б'є на сполох: вплив Китаю...

Канада продовжує залучати кваліфікованих фахі...

Як влаштована мережа поставок продуктів харчу...

Таємниче зникнення опудала гігантського ведме...

На південному заході Ньюфаундленда знайдено о...

Саскачеван підвищує вікову планку для купівлі...

Напад із вогнепальною зброєю на мерію Едмонто...

Аварія вертольота в Британській Колумбії забр...

Оновлено правила отримання ПМП для іммігранті...

У музеї зберігається понад 70 відеоінтерв'ю тих, хто вижив у жорнах трагедії ХХ століття. Їхні історії, експонати музею, інтерактивні виставки та живі обговорення зі школярами під час екскурсій — усе це зберігає пам'ять про минуле.

Канада, що стала порятунком

Чи варто говорити, що тисячі євреїв Європи виїжджали після Другої світової війни саме в Канаду і США. Багато хто з них зробив кар'єри, сотні й тисячі вибилися й досягли успіхів у політиці, економіці, юриспруденції та мистецтві. Канада стала домівкою для тих, хто залишив своє життя в Європі в пошуках нового життя.

Одним із них був Генрі Моргенталер — канадський лікар, який допомагав проводити операції з переривання вагітності тоді, коли це було протизаконно. Людина, яка заслуговує на те, щоб про неї зняли фільм, еталон мужності та стійкості, він сидів у в'язниці за переконання, що в жінки є право самій вирішувати, що робити зі своїм життям і тілом. Сьогодні в Канаді це майже не викликає сумнівів, це право дароване всім, проте шлях до нього був зовсім нелегким.

Щоправда, це стало можливим не одразу: 1945 року обговорювали питання про те, скільком єврейським біженцям слід дозволити в'їзд до Канади. Тоді стала знаменитою фраза одного канадського чиновника: "Жодного — це занадто багато". У 1946 році 49% опитаних виступали проти єврейської імміграції, але майже одразу, в 1947, настрої почали змінюватися, і країни в усьому світі стали приймати тих, хто хотів почати нове життя. У період з 1947 до 1955 року канадські євреї допомогли приблизно 35 000 осіб, які пережили Голокост, та їхнім дітям перебратися до Канади.

Розмови про минуле, розмови про сьогодення

2020 року Канада зробила історичний крок і призначила свого першого спеціального посланника зі збереження пам'яті про Голокост і боротьби з антисемітизмом. Ним став колишній міністр юстиції Ірвін Котлер. У 2022 році уряд Канади взяв на себе зобов'язання зробити посаду Спеціального посланника постійною.

"Ми ніколи не повинні забувати уроки Голокосту або спогади тих, хто пережив його, адже антисемітизму немає місця ні в Канаді, ні де-небудь ще", — сказав тоді прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо.

21 липня 2021 року Уряд Канади провів Національний саміт з антисемітизму, а в бюджеті на 2022 рік пропонували виділити $5,6 млн CAD упродовж п'яти років на роботу зі збереження пам'яті про Голокост і боротьби з антисемітизмом. Також тривають роботи над створенням Музею Голокосту в Монреалі.

Осмислення

Іноді наші тексти на важливі теми ми закінчуємо рекомендацією фільмів. Так було з правом жінки на аборт, а також ми публікуємо статті про канадську культуру, останні з них були про кінематограф і музику. І тому ми вирішили скласти невеличку добірку очевидних і не найвідоміших фільмів на таку важливу тему, адже кіно, як і будь-які види мистецтва, кажучи про день вчорашній, говорить з нами про сьогодні і завтра.

1. "Список Шиндлера", Стівен Спілберг (1993)
   Еталонна драма про німецького промисловця, якому відкриваються жахи Німеччини, і він вирішує рятувати євреїв. Заснована на реальних подіях, один із найкращих фільмів в історії та революційна робота стовпа світового кіно.

2. "Життя прекрасне", Роберто Беніньї (1997)
   Фільм-казка про батька та сина, які опинилися в концтаборі. Тато пропонує дитині велику гру: нізащо не попастися на очі наглядачам, і син починає вірити батькові.

3. "Піаніст", Роман Поланскі (2000)
   Екранізація біографії польського піаніста Владислава Шпільмана, знята тим, хто і сам в останню мить дивом не потрапив до Аушвіца.

4. "Вибір Софі", Алан Пакула (1982)
   Історія польки, яка намагається любити, жити і насолоджуватися плином часу в післявоєнній Америці, але таємниці минулого наздоганяють її скрізь. Велика роль Меріл Стріп.

5. "Син Саула", Ласло Немеш (2016)
   Фільм дебютанта про ув'язненого концтабору, який побачив в одній із жертв свого сина і тепер будь-що-будь має поховати його за іудейським звичаєм.

6. "Кролик Джоджо", Тайка Вайтіті (2019)
   Трагікомедія про хлопчика, який дізнається сімейну таємницю і починає переосмислювати власне життя.

7. "Уроки фарсі", Вадим Перельман (2020)
   Фільм українського режисера, який знімає по всьому світу, про єврея, який прикидається персом, щоб навчати начальника табору фарсі, адже той хоче після війни відкрити ресторан у Тегерані. Несамовитий блискучий фінал.

8. "Читець", Стівен Долдрі (2008)
   Екранізація роману німецького юриста Бернхарда Шлінка, який викликав фурор у 1990-х роках, але був екранізований тільки через 13 років. У німецького підлітка зав'язується роман із жінкою вдвічі старшою за нього. Кіно найвищого ґатунку.

9. "Шоа", Клод Ланцман (1984)
   Кіно для найвідважніших — дев'ятигодинне документальне полотно про тих, хто вижив, співучасників і виконавців Голокосту. Безкомпромісний творчий акт, який створювався протягом дев'яти років.

10. "Зона інтересів", Джонатан Глейзер (2023)
    Фільм-відображення сьогодення за прозою Мартіна Еміса: благополучне життя однієї німецької сім'ї, яка не помічає (або не хоче помітити) жахіть, що кояться за сусіднім парканом. Глава сім'ї — комендант Освенцима.