Кандидати чекають на посвідку на проживання в Канаді занадто довго?

Генеральний аудитор опублікувала звіт із рекомендаціями для міністерства імміграції Канади.

Незважаючи на зусилля міністерства імміграції щодо прискорення опрацювання заявок, більшість людей, що звертаються по посвідку на проживання, очікують відповіді місяцями і роками. А найдовше чекати доводиться біженцям. Про це у своєму звіті щодо роботи міністерства імміграції Канади розповіла Карен Хоган, генеральний аудитор. Її підрозділ провів перевірку продуктивності департаменту міграції і дійшов таких висновків.

Результати перевірки в цифрах

У середньому біженці очікують на рішення щодо свого статусу близько 30 місяців — за передбачуваного терміну в 12. Від 15 до 20 місяців минає між подачею заяви та первісною її оцінкою. Крім того, є суттєва різниця у швидкості розгляду залежно від країни громадянства (у 7 із 8 вивчених програм).

Іноземне подружжя або партнери по цивільному шлюбу очікують близько 15 місяців, щоб возз'єднатися зі своїми партнерами в Канаді. У більшості розглянутих аудиторами програм час опрацювання покращився, як порівняти з попередніми роками — це стосується економічних і сімейних програм. Але показники, як і раніше, нижчі за встановлені стандарти, а з гуманітарних час опрацювання навіть збільшився.

У 2022 році Канада досягла цільового показника прийому 431 645 нових постійних жителів. Очікується, що у 2025 році їхня кількість сягне 500 000. Міністерство імміграції Канади опрацьовує заяви на отримання посвідки на постійне проживання у 87 офісах, у яких працює близько 2 600 співробітників у Канаді та за кордоном.

До кінця 2022 року близько 99 000 заяв про надання статусу біженця все ще очікували на опрацювання. Багато з цих заявників чекатимуть на рішення роками за нинішніх умов опрацювання.

Висновки та пропозиції

Міністерство імміграції ввело онлайн-систему для подачі заявок — для прискорення процесу. Однак вона, як і раніше, залишається недоступною для більшості людей, і в міністерстві ніяк не відстежують це. Команда Хоган рекомендує вивчити відмінності в часі обробки заявок, поданих різними способами, і нівелювати ці відмінності. Як? Перерозподілом ресурсів для заяв, спрямованих на ручне опрацювання.

На момент аудиту міністерство не має жодного інструменту для оцінювання ефективності своїх інструментів, а також виявлення та усунення будь-яких ненавмисних відмінностей у результатах для заявників.

Міністерство має співставляти робоче навантаження з наявними ресурсами в усіх офісах і підкріплювати ці рішення достовірною інформацією про наявні потужності. Зараз цей розподіл не надто вражає. Наприклад, у бюро в Дар-ес-Саламі (Танзанія) робоче навантаження виявилося в 5 разів вищим, ніж у Римі (Італія), водночас в обох підрозділах значилася порівнянна кількість співробітників.