У новому році Канада обере місце для захоронення ядерних відходів
Громади мають погодитися на це добровільно.
У 2024 році Канада має вирішити питання із захороненням під землю ядерних відходів. За задумом Організація з поводження з ядерними відходами погодить місце, куди помістять відпрацьоване ядерне паливо: у мережі печер, з'єднаних тунелями. Глибина поховання буде феноменальною — еквівалентною висоті канадської Сі-Ен Тауер (555 метрів). Єдина біла пляма в цьому проробленому плані — локація. На прикметі у влади їх дві, але мешканці прилеглих громад мають дати свою добровільну згоду.
Голосування
Обидва місця розташовані в провінції Онтаріо. Одне на північному заході неподалік від озера Вабігун, друге на півдні поблизу річки Саюджин і міста Саут-Брюс. Муніципалітети і корінні народи планують провести голосування наступного року.
Процес створення глибокого геологічного сховища триває вже понад 20 років, на проєкт уже виділили близько $26 млрд CAD. Однак для фінального рішення потрібна згода громад, яку буде отримано або не отримано на референдумах.
За і проти
Як муніципалітет, так і корінні народи в районі будь-якої із запропонованих ділянок мають підтвердити готовність розмістити у себе сховище. У Саут-Брюсі планують провести референдум наприкінці наступного року. Мер бачить великий потенціал для прямого і непрямого створення робочих місць, якщо там буде розташовуватися сховище.
Однак на противагу виступають екоактивісти з групи захисту прісних вод. Неподалік від Саут-Брюса розташований Вокертон, де 2000 року семеро людей загинули і тисячі захворіли після того, як випили забруднену воду.
"Зрештою, якщо обидві області скажуть "ні", то нам доведеться почати все спочатку — і під "нами" я маю на увазі Канаду", — сказала Ліз Мортон, віцепрезидент з вибору майданчика.
Інженери проєкту обіцяють, що конструкція досить безпечна. У планованому сховищі радіоактивні матеріали перебуватимуть під багаторівневим захистом, і для того, щоб сталося забруднення, "все має вийти з ладу".
Отримання дозволів регулюючих органів займе близько 10 років, а будівництво — ще близько 10. Відпрацьоване паливо буде завантажуватися протягом приблизно 50-60 років, а потім воно перейде у фазу "розширеного моніторингу", яка триватиме близько 70 років.
