Свій digital-бізнес в Канаді: реальний досвід іммігранта з України

Життя — в Канаді, робота — по всьому світу

Привіт з Канади! Мене звуть Алекс Павленко.

Зараз я буду записувати інтерв'ю з Євгеном, який розривається між кількома країнами. Він займається оцифруванням сільського господарства, і він каже, що Канада відстала від України на багато років.

— (Алекс) Євген, привіт!

— (Євген) Здравствуйте! Ну, не на багато років, а всього лише на 5. Це не так вже й багато у порівнянні з іншими країнами. Але я ці цифри беру не зі стелі, а це реальні цифри.

— (Алекс) Перш за все, як довго ви в Канаді, який у вас там статус і чим ви займаєтеся? Що таке оцифровка?

— (Євген) В Канаду я приїхав восени 2015 року. Скоро буде вже майже 4 роки, як я живу в Канаді. На даний момент я знаходжуся в Україні, тому що у мене проекти по всьому світу, починаючи від Далекого Сходу і закінчуючи Австралією, Європою, Україною тощо.

Що таке оцифровка? По-англійськи це називається digital farming. Це новий етап, новий рівень від точного землеробства, тобто це телематика, автопілот, управління дронамі, знімки з дронів, супутників, програмне забезпечення; комбайни, трактори вартістю під мільйон доларів вже повністю автоматизовані і незалежні від людини, тобто, грубо кажучи, сидить один працівник, який з офісу управляє. Це в Україні вже давно розвинене, я цим займаюся вже протягом останніх 8 років, починаючи з України, ну і плавно перейшов на Канаду.

Рівень агротехнологій в Канаді і Україні

— (Алекс) У мене було недавно інтерв'ю з канадським фермером, але, як я зрозумів, він більше руками працює, саме в поле, можна так сказати. А ви впроваджуєте технології, за допомогою яких літають всякі дрони, так, працюють комбайни, керовані з офісу. Це що, реально в Україні є таке?

— (Євген) На нас рівняються вони. Ну, як, я можу вам сказати, більш ніж. Це не мої слова, я просто процитую. Давайте так, я забіжу наперед: перші два роки я жив у місті Реджайна — це столиця провінції Саскачеван з населенням приблизно 220 000 чоловік. На даний момент я проживаю в місті Калгарі, провінція Альберта. Він зайняв в 2018 році 4-е місце за рівнем життя у всьому світі, а Канада вже в цьому році зайняла 1-е місце за рівнем життя взагалі як країна.

Сидячи на одній з конференцій в місті Саскатун, провінція Саскачеван, я, як завжди, шарілся в своєму лептопі, завжди зайнятий чимось там був, і на конференції були присутні близько 200 осіб, напевно. І тут говорить директор однієї з передових компаній (яка позиціонує себе як № 1 по цифровому землеробства в світі), що «ось в Україні йде імплементація, інтеграція цих цифрових технологій на високому рівні — вони № 1 в світі». І всі такі — раз! — повертаються: «Євген, Євген!» Вони знають, що я з України, тому що у мене в паспорті «Євген» по-українськи написано, а по-російськи це «Євген». І вони кажуть: «Євген, це ж про твою країну, це дійсно правда?» Я повертаюся і кажу їм: «Звичайно, це правда, я вам намагаюсь це третій рік вже пояснити ...»

— (Алекс) Чи не доходить!

— (Євген) ... Так. У нас це вже поставили на рейки тощо. IT-технології у нас дуже-дуже розвинені, це дуже добре. Просто був надлишок цих фахівців в Україні, і вони знайшли собі дорогу в аграрному бізнесі.

У нас практично 70-80% фермерів з вищою освітою, а в Канаді, як і в США (можна порівняти ці дві більш-менш схожі країни), вища освіта коштує дуже дорого. Відповідно, не кожен може собі дозволити його отримати. Там всього лише 20% фермерів, наскільки я знаю статистику, має вищу освіту. Дуже важко спілкуватися в цій площині.

Порівнюємо імміграцію в Канаду і Австралію

— (Алекс) Ви жили в Австралії і в Канаді. Чому вибрали Канаду?

— (Євген) Канада дуже лояльна по імміграційних питань. Скажімо так, ми вже отримали статус ПМЖ в Канаді. Мене знайшов австралійський роботодавець через мій YouTube-канал (у мене кілька YouTube-каналів), прилетів до мене в Канаду, ми підписали контракт, і він сам почав займатися документами. Якщо в Канаду я сам робив документи, мені було цікаво, то у мене вже не було часу для австралійських, він робив, платив за це все гроші.

Коли я приїхав, коли я там пожив, — все, в принципі, можна було залишатися: була і робота, і життя на березі океану, одні з кращих пляжів взагалі світу там, в Есперансі. Кенгуру з тобою, в будинок заходять, дикі. Це на повному серйозі, є у мене відео на каналах. Але коли прийшов березень 2018 року, то були круті зміни в імміграційному австралійському законодавстві і висувалися дуже великі вимоги з приводу IELTS, підтвердження дипломів.

Загалом, що я говорю: Канада відкриває всі двері — а Австралія закручує гайки в імміграційному питанні, з кожним роком туди все складніше і складніше потрапити. І я так прикинув, що в Канаді мені залишилося, умовно кажучи, до отримання громадянства 1,5 року, а в Австралії — 7 років. Ну як би 1,5 року і 7 років — це велика різниця, і плюс, якщо ти в Австралії, ти повинен бути прив'язаний до одного роботодавця протягом 4 років, щоб отримати ПМЖ. У той час як в Канаді деякі люди отримують ПМЖ, перебуваючи ще в Україні, або взагалі через півроку, дивлячись яка провінція і яка професія.

— (Алекс) Я був спочатку в Україні, потім я був у Польщі, і я приїхав і відразу після прильоту отримав ПМЖ. І причому я ніде не працюю, тобто я сам на себе працюю.

— (Євген) А ще прикольний такий випадок був: коли я, нарешті, отримав ПМЖ, приходжу до податкової в місті Реджайна (провінція Саскачеван) і кажу: «Все, я хочу відкривати своє підприємство, хочу реєструвати ім'я. Можна, нарешті? » Вони кажуть: взагалі-то, можна. Ви могли, каже, ще з першого дня приїхати це зробити. Я кажу: «У сенсі?» Вони кажуть: на туристичній візі ви можете відкрити ПП в Канаді (в Саскачевані сто відсотків). Їм без різниці, як ти будеш платити податки. Хоч ти туристом приїхав, відкрив там якийсь офіс, поставив виконавчого директора і просто платиш податки, їм без різниці. Це класна модель ведення бізнесу. Я так розгубився, думаю: «Ну, блін, чекав 2 роки, ха-ха, щоб мене прийшли і сказали: ти міг цим займатися і раніше». Ну, по-перше, я не міг займатися, тому що був закріплений за специфічним робочим дозволом, але моя екс-дружина, припустимо, так як вона йшла, як часто говорять, паровозиком або вагончиком, мала відкрите робоче дозвіл і в будь-якій точці Канади могла працювати. На неї можна було реєструвати це все.

Повірте, якщо в Україні знаходяться лазівки, як це все зробити, то в Канаді це точно так же можна зробити. Якщо ти легально працюєш, якщо ти хороший, скажімо так, працівник, ти законослухняний громадянин і платиш податки, — їм наплювати, чим ти займаєшся.

Міграція по світу як принцип життя

— (Алекс) Після отримання канадського громадянства чи плануєте ви повертатися в Україну на постоянку?

— (Євген) Ну, дивіться, на даному етапі, так як я останній рік, так склалося ... Я хочу всіх попередити, що імміграційний процес — це нелегка справа в плані відносин, сімейних навіть. Навіть якщо ви приїдете як чоловік і дружина або хлопець і дівчина, будьте готові, що хтось буде розвиватися, а хтось ні, будуть ускладнення. Нас це не обійшло також стороною. В принципі, я останній рік вже практично сам як би. І я можу зараз дозволити собі літати. Благо, дітей немає, тобто не постраждали діти умовні, а ми просто розійшлися як друзі. Але коли була сім'я, то, в принципі, я міг перебувати в Канаді, літати не так часто, мені достатньо було часу і в Канаді.

Але зараз я вільніший, тому я планував після отримання громадянства повернутися все-таки, можливо, на рік, на два в Україні (у мене залишилася квартира в Києві, в Дніпрі, я можу собі дозволити це) і попрацювати з цими технологіями назад, по моїй специфіці. Я не закликаю всіх це робити. У моїй ситуації я можу собі це дозволити, і я хочу приділити більше уваги цьому, тому що в Україні відбуваються просто колосальні процеси з цими IT-технологіями.

Потім, мені чомусь подобається якщо не Австралія (бо у мене там до сих пір речі залишилися і дипломи навіть залишилися), то Аргентина, Буенос-Айрес. Там, по-моєму, 5-я або 6-а за кількістю діаспора українців. Ну, може, на рік, на два, подивимося. Ми зараз живемо в глобалізованому світі. Все, що потрібно тобі, — це інтернет і міжнародний аеропорт.

Скажімо, я людина така: більше приватного бізнесу, я не люблю з 8 до 17 працювати, хоча працював, звичайно, так. Але цим самим ви гробите свої, скажімо, такі плани, ідеї. І коли приходить момент, коли вам вже 40-50 років, ви розумієте, що упустили дуже багато часу, ви щось не реалізували.

У моєму розумінні, з сім'єю можна переїжджати на 3-4 роки. Це психологія західних країн — 3-4 роки на одному місці. Є таке поняття: коефіцієнт корисної дії, далі він зменшується, людині перестає бути цікаво, йому треба якийсь розвиток. Ми завжди були легкі на підйом в цьому плані.

«Канада — це казка, яка стала реальністю»

— (Євген) Таке відчуття ось у людей, як ніби ось якщо Україна або Канада — всі, на цьому закінчився світ. Так він ... Якщо ви їздили і дивилися, це все на такому високому рівні. Тим більше українські діаспори дуже допомагають по всьому світу, ми дуже дружний народ. І я це усвідомив дуже круто, коли потрапив восени 2015 року.

Цікавий факт: випадково зустрів свого сусіда по гуртожитку через 15 років в супермаркеті Канади. Це про що взагалі, як це можливо? Ну а про канадську культуру і взагалі про побут, кухню українську в Канаді треба присвячувати цілий блог, тому що в становленні Західної Канади (це провінції Манітоба, Саскачеван і Альберта) були українці, гнані Російською імперією, радянською владою, нинішньої РФ, тобто вони в дуже великій пошані. Там зустрічаються такі назви, як Одеса в Саскачевані, Лемберг (по-німецьки це «любов») в Саскачевані, є місто, по-моєму, Йорктон, в якому вулиці підписані українською мовою.

Ну, щоб ви розуміли, коли я першу машину купував (буквально через 2 або 3 тижні мені треба було взяти. У мене була робоча, але мене робоча не влаштовувала, я поїхав взяв Ford Fiesta, це ще європейська була машина, мені треба було маленьку таку), вийшла цікава історія: я не знав про ліміт на знімання грошей в банку — $ 800 в день. І мені не вистачило грошей, коли треба було їхати за машиною, а це 220 кілометрів. Так ось, луганчанка позичила мені $ 4 000, підвіз мене за 200 кілометрів безкоштовно Віталік з Херсона, і Андрій з міста Суми продав мені Ford Fiesta. Щоб ви розуміли, я думаю: «Де я перебуваю, в Україні? Тут все українці? Купив машину в українця, позичив, підвіз ». У мене ще був такий культурний шок місяці 3, напевно, після першого приїзду. Це дуже класно.

— (Алекс) Хлопці, я залишаю контакти Євгена на канали в YouTube 1, YouTube 2, на рахунок у Instagram] <_a>. Але прохання до вас: спочатку подивіться всю інформацію, а тільки потім задавайте питання.

— (Алекс) Євген, величезне спасибі за інтерв'ю! Хлопці, ставте лайки, підписуйтесь на канал, підписуйтесь ще на мій Instagram, не тільки на Instagram Євгенія. І до зустрічі в Канаді!

— (Євген) Канада дуже класна країна. За своєю природою вона не зрівняється ні з чим. Заради тільки природи, швидше за все, туди треба їхати. Якщо ви хочете прокидатися вранці, відкривати вікно, як у моєму випадку, на першому поверсі, і щоб до вас забігали білки і їли горіхи; якщо ви хочете сидіти ввечері, просто попиваючи вино або якийсь там смузі, і щоб до вас підійшов олень і ви його з руки погодували (це в місті), якщо ви хочете бачити зайців, які живуть у вас сім'ями під балконом, якщо ви хочете таку красу, ви любите справжній сніг, класну зиму (мінус 40 в Канаді — це мінус 20 в Україні, не переживайте, тут просто сухий клімат), — то вам туди, все зимові люди туди. Це казка, яка стала реальністю для мене і, скажімо так, для моєї сім'ї.

Фото: @my_agro